Зачарована,сумна
засинає далина
у неба на руках;
Ми на березі ріки,
б'ються хвилями роки-
то є ріка життя.
Понад берегом іде,
але хто її знайде
і хто згадає знов...
Світ,коли не було нас,
але ангел вперший раз
подарував любов...
Ми не янголи святі,
але струни золоті
у душах не мовчать.
Про кохання і вогонь,
що бажаємо його,
співає нам печаль.
Доля згадує про нас,
і на скронях сивина,
неначе білий сніг..
І в віки старовина,
наче пісня неземна,
приходить уві сні.