Місяць на небі, зіроньки сяють,
Тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує - серденько мре.
Пісня та мила, пісня та люба,
Все про кохання, все про любов.
Як ми любились та й розійшлися,
Тепер навіки зійшлися знов.
Ой очі, очі, очі дівочі,
Темні, як нічка, ясні, як день!
Ви ж мені, очі, вік вкоротили,
Де ж ви навчились зводить людей?
1 | Чорнобривці |
2 | Гуцулко, Ксеню |
3 | Очі волошкові |
4 | Як ішов я з Дебречина додому |
5 | Плакуча гітара |
6 | Туман яром |
7 | Ой, верше ж мій, верше |