Признаюсь пошепки -
Я більше не дивлюсь на перехожих.
У небі сплять зірки.
І серед них одна...
А знаєш все-таки
Ми різні, але чимось дуже схожі -
У неї є думки,
У мене є вона...
Пр:
Як довго я шукав -
А ти дивалася на мене з неба.
Як довго я шукав -
Бо тільки твого блиску мені треба!
Принеси мені
Ілюзій з того боку небокраю.
Там з іншими людьми
Обертаєш світ…
Хто тобі вони?
Або, знаєш, я не заважаю.
Між нами тільки сни
І більше сотні літ…
Пр:
Як довго я шукав -
А ти дивалася на мене з неба.
Як довго я шукав -
Бо тільки твого блиску мені треба!
Як довго я хотів,
Та так і не зумів тебе зловити.
Залишилось одне –
Навчитися без тебе далі жити.
Як довго я шукав…
Як довго я хотів…
Навчитися без тебе жити
Як довго я шукав…
Та так і не зумів тебе зловити
Як довго я хотів…
Як довго я шукав…
1 | Моя Планета |
2 | Колискова |
3 | Лаю себе |
4 | Я вживаю |
5 | Не ми |
6 | Знайду |
7 | Світ такий |
8 | Навкруги дисгармонія |
9 | Ореста вбили |
10 | Критик |