Хто ж тебе, бісову, вигадав,
моя велика, як море, любов
Я навіть зорям завидую,
Що можуть скрізь милуватись тобой
Чим би тебе я не балував,
Які дарунки б тобі не носив
Правду казав, чи обманював,
Ти відхиляла надії мої.
Приспів:
Вітер милує пустелі,
місяць зірки, а сонце – поля
Море шепоче до скелі.
Тільки на світі один не голублений Я.
Довго котила метелиця,
Сніги сипали в душу мою
Серце моє не розірветься,
Його тобі я цілком віддаю
Хто ж тебе, бісову, вигадав,
моя велика, як море, любов
Я навіть зорям завидую,
Що можуть скрізь милуватись тобою
Приспів двічі.
1 | Весна |
2 | Щедрик |
3 | Не питай |
4 | Доля |
5 | Калифорния |
6 | Відпустка |
7 | Любов |
8 | Відрада |
9 | Галю, приходь |