У твоїх обіймах ніч пала
Не здолає а ні сон, а ні мла.
Жагою втіхи втомлені тіла.
Ця історія, як світ стара.
Завмирає все довкруг востаннє
І любов вмирає ранком, як від ран.
Не дай вам Боже звідати хоч раз.
Зрозуміло все без зайвих слів.
Не жалію, що туман між нами ліг,
Цей туман з невиплаканих сліз.
Чим для тебе, любий мій,
Були наші ночі, зрозумієш серед злив
У обіймах іншої колись.
А я... не благаю ніжності востаннє,
Не почуєш з уст моїх зітхання.
Мовчання - хрест тяжкий для двох,
Де легку розіп’яту любов
Я понесу одна.
Лиш здавалося, що ми одне,
Промайнемо крізь життя,
І не торкне нас гірка отрута забуття.
Ця історія, як світ стара.
Завмирає все довкруг востаннє
І любов вмирає ранком, як від ран.
А я... не благаю ніжності в останнє,
Не почуєш з уст моїх зітхання.
1 | Верю тебе |
2 | Где любовь, там и рвется |
3 | Где любовь |
4 | Два Крыла |
5 | В любовь надо верить |
6 | Бывший |
7 | Ой у вишневому садку |
8 | Между нами |
9 | Боже |
10 | Мама Мария |