Я не вірю, що прийде відрада
Безутішного глузду мого.
Тому серце моє
Стине, мов кам'яне
У безоднях сумління мого.
Більше я не вірю, не знаю,
Не сплю, не страждаю,
Дивлюсь як зітхає
Сумління серця мого.
Я негайно споруду поставлю
Непорушного сенсу мого,
Але серце моє
Стине, мов кам'яне,
Невідома будова його.
1 | Весна |
2 | Горіла сосна |
3 | Галю приходь |
4 | Танго |
5 | Попс |
6 | Глибина |
7 | Гей! Любо! |
8 | Веселковий твіст |
9 | Лети, моя мила сестро |