слова и музыка Михайло Петренко
Дивлюся на небо та й думку гадаю,
Чому я не сокіл, чому не літаю,
Чому мені, Боже, ти крильців не дав?
Я землю б покинув і в небо злітав!
Далеко за хмари, подальше від світу,
Шукать собі долі, на горе привіту,
І ласки у зірок і сонця просить,
У світі їх яснім все горе втопить;
Бо долі ще змалку здаюся не любий,
Я наймит у неї, хлопцюга приблудний;
Чужий я у долі, чужий у людей:
Хіба ж хто кохає нерідних дітей?
1 | Берега |
2 | Журавли |
3 | Белые на синем |
4 | Волчья стая |
5 | Пилигримы |
6 | Кладбище Сент-Женевьев-Де-Буа |
7 | Конокрад |
8 | О любви иногда говорят |
9 | Улыбнись, родная |
10 | Очи черные |