Сама не подумала нащо
Пішла, і забувши про літо.
Не вернешся більше нізащо,
Повернеш назад усі квіти.
Літала, не думала в безвісті.
Чекала повернення раю.
Сумними думками тверезості
П’яніла від чорного чаю.
Ще так далеко до зими і до морозів.
Навіщо сповіді сумні, навіщо сльози.
Ще так далеко до весни або до літа,
І може хтось, але не я
Подарить квіти...
Жодної битви не виграла,
Кохання з війною зрівнявши.
А ти сама себе із дому вигнала,
У душу нічого не взявши.
Такого чудового літа
Давно вже в мене не було.
Цілий світ хотів тобі подарити,
А ти його просто не чула.
Я цілий світ хотів тобі подарити,
А ти його просто не чула.
Ще так далеко до зими і до морозів.
Навіщо сповіді сумні, навіщо сльози.
Ще так далеко до весни або до літа,
І може хтось, але не я...
Подарить квіти.
Подарить квіти.....
Ще так далеко до зими і до морозів.
Навіщо сповіді сумні, навіщо сльози.
Ще так далеко до весни або до літа,
І може хтось, але не я...
1 | The Cult Of Shadows |
2 | Unforgotten Treachery |
3 | Crippled Lies And A Fallen Prophet |
4 | The Birth Of A New Age |