Місяць на небі, зіроньки сяють,
Тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує - серденько мре.
Пісня та мила, пісня та люба,
Все про кохання, все про любов.
Як ми любились та й розійшлися,
Тепер навіки зійшлися знов.
Ой очі, очі, очі дівочі,
Темні, як нічка, ясні, як день!
Ви ж мені, очі, вік вкоротили,
Де ж ви навчились зводить людей?
| 1 | Чорнобривці |
| 2 | Гуцулко, Ксеню |
| 3 | Очі волошкові |
| 4 | Як ішов я з Дебречина додому |
| 5 | Ой, верше ж мій, верше |
| 6 | Плакуча гітара |
| 7 | Туман яром |