 
Признаюсь пошепки -
Я більше не дивлюсь на перехожих.
У небі сплять зірки.
І серед них одна...
А знаєш все-таки
Ми різні, але чимось дуже схожі -
У неї є думки,
У мене є вона...
Пр:
Як довго я шукав -
А ти дивалася на мене з неба.
Як довго я шукав -
Бо тільки твого блиску мені треба!
Принеси мені
Ілюзій з того боку небокраю.
Там з іншими людьми
Обертаєш світ…
Хто тобі вони?
Або, знаєш, я не заважаю.
Між нами тільки сни
І більше сотні літ…
Пр:
Як довго я шукав -
А ти дивалася на мене з неба.
Як довго я шукав -
Бо тільки твого блиску мені треба!
Як довго я хотів,
Та так і не зумів тебе зловити.
Залишилось одне –
Навчитися без тебе далі жити.
Як довго я шукав…
Як довго я хотів…
Навчитися без тебе жити
Як довго я шукав…
Та так і не зумів тебе зловити
Як довго я хотів…
Як довго я шукав…
| 1 | Моя Планета | 
| 2 | Колискова | 
| 3 | Лаю себе | 
| 4 | Згаяний Час | 
| 5 | Я вживаю | 
| 6 | Не ми | 
| 7 | Знайду | 
| 8 | Світ такий | 
| 9 | Навкруги дисгармонія | 
| 10 | Ореста вбили |