Мирно дрімає місто суворе,
Хмари похмурі пасмами в’є.
Що тобі сниться, тиха Авроро,
В час, коли місяць над містом встає?
Хвилі холодні мчать у безодню,
Зливою з неба точиться час.
Знову матроси лізуть по сходнях,
Хочуть почути останній наказ.
Небо шматують спалахи страти,
Ядра тягає чорний бушлат.
Щоб як раніше світ покарати,
В вічність наводить він очі гармат.
Пахне повітрям ранок прозорий,
Скоро вже промінь хмару проб’є.
Тихо сумує сонна Аврора
В час, коли сонце над містом встає.
1 | Щось на зразок |
2 | Ангела, як я |
3 | Деталь |
4 | Монета |
5 | Якби ти знав |
6 | Бай |
7 | Екземпляр |
8 | Lumipallo |
9 | Всі джерела відкриті |
10 | Скоро буду поруч |