Мирно дрімає місто суворе,
Хмари похмурі пасмами в’є.
Що тобі сниться, тиха Авроро,
В час, коли місяць над містом встає?
Хвилі холодні мчать у безодню,
Зливою з неба точиться час.
Знову матроси лізуть по сходнях,
Хочуть почути останній наказ.
Небо шматують спалахи страти,
Ядра тягає чорний бушлат.
Щоб як раніше світ покарати,
В вічність наводить він очі гармат.
Пахне повітрям ранок прозорий,
Скоро вже промінь хмару проб’є.
Тихо сумує сонна Аврора
В час, коли сонце над містом встає.
| 1 | Щось на зразок |
| 2 | Ангела, як я |
| 3 | Деталь |
| 4 | Монета |
| 5 | Якби ти знав |
| 6 | Бай |
| 7 | Екземпляр |
| 8 | Lumipallo |
| 9 | Всі джерела відкриті |
| 10 | Скоро буду поруч |