Тільки Бог розсипав зорі,
А на хутір впала ніч.
Хитрий чорт кудись поніс
Срібний Місяць у долонях.
Двоє друзів у ту пору
Обійнявшись йшли в шинок.
Й зупинились на дорозі
Посовітуватись щоб!
— Куме, трясьця його матір,
Щось не видно ні чорта!
Десь не бачу де та стежка,
Що у шинок заверта.
— Намело багато снігу,
Нігде випить й закусить.
Може зайдем до Солохи?
Он у шибці щось горить!
А Солоха — вража баба,
З чортом водить мармелад!
Пригоща горілкой з салом,
Й вертихвостить пишний зад.
Коли: Шасть! Бубух! Агова!
Хтось у двері калата.
І гука: — Егей! Солоха!
В чорта в хвіст пішла душа.
А Солоха, не злякавшись,
Чорту каже: — Лізь в мішок!
А сама мерщій до двері
Подивитись хто ж прийшов.
Веліколєпная Солоха, добрий вечір, добрий час!
З моїм кумом, Опанасом, на Різдво прийшли до вас!
Став люб’язная Солоха самогона й свіжини,
Бо на дворі завірюха, що й не дійдеш до корчми!
Гості пили та гуляли, били чорта по горбу!
Танцювали і співали, й цілувались до впаду…
А кінець цієї пісні мені влом уже співать,
Тим, хто хоче знати далі, треба Гоголя читать.
Гоголя… а подать сюда Гоголя…
Гоголя…
Только Бог разбросал звезды,
И на хутор опустилась ночь.
Хитрый чорт куда-то унес
Серебряную Луну в руках.
Двое друзей в то время
Обнявшись шли в кабак.
И остановились на дороге
Побеседовать, чтобы!
— Кум, трясца его мать,
Что-то не видно ни черта!
Где-то не видно где та тропа,
Что в кабак заворачивает.
— Намело много снега,
Нигде выпить и закусить.
Может зайдем к Солохе?
Он в шибке что-то горит!
А Солоха — страшная баба,
С чертом водит мармелад!
Приглашает водкой с салом,
И вертит хвостистый зад.
Когда: Шасть! Бубух! Агова!
Кто-то в двери калата.
И кричит: — Эгей! Солоха!
В черта в хвост ушла душа.
А Солоха, не испугавшись,
Чорту говорит: — Лезь в мешок!
А сама поскорей к двери
Посмотреть кто же пришел.
Великолепная Солоха, добрый вечер, добрый час!
С моим кумом, Опанасом, на Рождество пришли к вам!
Стала любезная Солоха самогона и сыворотки,
Потому что на дворе завирюха, что и не дойдешь до корчмы!
Гости пили и гуляли, били черта по спине!
Танцевали и пели, и целовались до упаду…
А конец этой песни мне уже лень петь,
Тем, кто хочет знать дальше, надо Гоголя читать.
Гоголя… а подать сюда Гоголя…
Гоголя…