Десь в нічний трамвай сяду я,
Голос твій зітхне в вишині,
Крізь серпанку дим колією навмання
Прямо в ніч.
Крізь пастельний блиск ліхтарів
Бачу я тебе за вікном,
Ти стоїш, як фея, просто неба і без слів,
Все одно.
Мені вже не треба з тобою годин,
Я знову без тебе, один.
Вже пластир на серці, не бачу причин,
Щоб просто забути.
Жалюзі із хмар і дощу
Тихо поверну на блакить,
Із глибин на волю я свій смуток відпущу, -
Хай летить.
Але мені вже не треба з тобою годин, |
Я знову без тебе, один. |
Вже пластир на серці, не бачу причин, |
Щоб просто забути. | (4)
| 1 | Мадмуазель |
| 2 | Забути |
| 3 | Мадемуазель |
| 4 | Без меж |
| 5 | Слова |
| 6 | Схожа на осiнь |
| 7 | Трек 22 |
| 8 | Заручниця iмiджу |
| 9 | Слова (Схожа на осiнь - 2008) |
| 10 | Схожа на осінь |