Маленький Лондон, крихітний Париж,
Покритий млою, ти тихенько спиш.
Не підберу для тебе кращих слів, | (2)
Ти мій єдиний, найдорожчий Львів. |
Вже північ відбиває срібний бій,
А ти отут, мов місяць, мерзни й стій.
Трамвай десь там далеко заблукав, | (2)
Чомусь на мене він не зачекав. |
І знову станеться історія така,
Мене не пустиш ти до літака.
Залишу все і знов сюди вернусь, | (2)
Собі на зло і на біду комусь. |
Ой що ти робиш, любий, дорогий?
Який б не був, та все одно ти мій.
Чому ти плачеш і чому дощиш? | (2)
Який там Лондон і який Париж? |