 
Хто ж тебе, бісову, вигадав,
моя велика, як море, любов
Я навіть зорям завидую,
Що можуть скрізь милуватись тобой
Чим би тебе я не балував,
Які дарунки б тобі не носив
Правду казав, чи обманював,
Ти відхиляла надії мої.
Приспів:
Вітер милує пустелі,
місяць зірки, а сонце – поля
Море шепоче до скелі.
Тільки на світі один не голублений Я.
Довго котила метелиця,
Сніги сипали в душу мою
Серце моє не розірветься,
Його тобі я цілком віддаю
Хто ж тебе, бісову, вигадав,
моя велика, як море, любов
Я навіть зорям завидую,
Що можуть скрізь милуватись тобою
Приспів двічі.
 
| 1 | Весна | 
| 2 | Щедрик | 
| 3 | Не питай | 
| 4 | Калифорния | 
| 5 | Доля | 
| 6 | Відпустка | 
| 7 | Любов | 
| 8 | Відрада | 
| 9 | Галю, приходь | 
| 10 | Жоржина |