Вони жили красиво, як вміли,
Бісилися, пили вино і любили
Відкинутись в кріслах своєї машини,
Під музику рахувати години.
Приспів:
Та ніщо не вічне, а любов тим більше,
Він хотів як краще, а віддав назавжди,
А вона чекала, просто сил не стало
І струна порвалась!
На заправках і в аеропортах
Було їм, як у ліжку, комфортно
Тулитися просто один до одного
Так ніби навколо немає нікого.
Приспів.
Ти його болиш десь всередині, |
Провалився міст на половині. |
Мобільного екран плаче словами, |
Може і добре. | (2)
А тепер вона з іншим шукає
Ту штуку, що буде їх вчити літати,
А пам'ять вперто ніяк не стирає
Попереднього юзера файли
| 1 | Старі фотографії |
| 2 | Джаламбай |
| 3 | Поющие трусы |
| 4 | Мовчати |
| 5 | Нам Казали |
| 6 | Бультер'єр |
| 7 | Старые фотографии |
| 8 | Любити-платити |
| 9 | Train |
| 10 | Ми Як Машини |