У луна-парку кабіни відкружляли, всі горки розібрали, є така робота.
І така сволота закапала із неба, хмари запитали — що, викликав до себе?
Зустрілися у квітні, як неповнолітні, у липні липа липла, у серпні відійшла.
Саме так і з нами: гірше і надалі, повільний хід педалі, самотні і гальма.
Приспів:
Я скучаю, п’ята чашка чаю, друга пляшка рому, я мовчу.
Я вагаюсь, по кафе тиняюсь, помовчу і закричу.
Все моє життя вже розказане таксистам, поїхали за місто до когось із твоїх.
Лежали на газоні у взаємному полоні і твої окуляри посміхалися за всіх,
Якийсь там був DJ, удавав МС, викликав усім таксі, потім відміняв усім
Принцеси ударяли колесами по стресу, ти сміялася, я думав — добре, блін.
Приспів:
Я скучаю, п’ята чашка чаю, друга пляшка рому, я мовчу.
Я вагаюсь, по кафе тиняюсь, помовчу і закричу.
Тари-бари, два кафе, три бари, фініта ля кохання і сів мій телефон
Знав же, що колись буде все востаннє, лунає у сусіда рінгтоном «Вальс Бостон».
Дайте подзвонити, дайте їй сказати, що все може статися, all you need is love.
Треба ж було зараз закохатися, взуто-позабуто, напевно, я пішов.
Приспів:
Я скучаю, п’ята чашка чаю, друга пляшка рому, я мовчу.
Я вагаюсь, по кафе тиняюсь, помовчу і закричу.
В парке аттракционов кабинки крутились, все горки разобрали, есть такая работа.
И такая сволочь лила с неба, облака спросили — что, вызвал к себе?
Мы встретились в апреле, как несовершеннолетние, в июле липа цвела, в августе увяла.
С нами то же самое: хуже и дальше, медленный ход педалей, одинокие и тормоза.
Я скучаю, пятая чашка чая, вторая бутылка рома, я молчу.
Я колеблюсь, по кафе слоняюсь, помолчу и закричу.
Вся моя жизнь уже рассказана таксистам, поехали за город к кому-то из твоих.
Лежали на газоне в взаимном плену, и твои очки улыбались за всех.
Какой-то там был DJ, изображал MC, вызывал всем такси, потом отменял всем.
Принцессы били колесами по стрессу, ты смеялась, я думал — хорошо, черт.
Я скучаю, пятая чашка чая, вторая бутылка рома, я молчу.
Я колеблюсь, по кафе слоняюсь, помолчу и закричу.
Тара-бара, два кафе, три бара, финиш любви, и мой телефон сел.
Знал же, что когда-то все будет в последний раз, звучит у соседа рингтоном «Бостонский вальс».
Дайте позвонить, дайте ей сказать, что все может случиться, все, что нужно, — это любовь.
Надо же было сейчас влюбиться, забыто-перезабыто, наверно, я ушел.
Я скучаю, пятая чашка чая, вторая бутылка рома, я молчу.
Я колеблюсь, по кафе слоняюсь, помолчу и закричу.
1 | Гупало Василь |
2 | Гранули |
3 | Проїхали |
4 | Вода |
5 | Восени |
6 | Іво Бобул |
7 | Мушу Йти |
8 | Файна Юкрайна |
9 | Молодець |
10 | Віва Україно |