Тнмк - По радіо співали москалі текст песни

Мене звуть Сидоренко. Цього разу я прокинувся у грудні.
Попиняв я, почухав я себе за майбутнє. Хай знають присутні - їм я не хіло,
Сало-текіла, кава та какава (гад!), знаю я, за що така везуха.
Кожуха я одягнув, натягнув капелюха я на лоба, його я, судячи з усього,
носитиму до гроба
На це щоразу мама каже: «дурак ты, Саша», фіфті на фіфті, їду я у ліфті,
там сусідка б'є сусіда.
Звати її Ліда. Ні за що, ні про що б'є, а взагалі мовчу я на цій стадії і чутно,
як по радіо співають москалі.
Значиться так (як?). Мене звуть Михайлюта (круто), тама вам не тута.
Почувши, як тамтами (бум!)
Прокинувся я вранці (шо?). Тобто у дванадцять (а…) в житті завжди є місце
подвігу,
Так шо уря (уря!), далі - ще більше. Вийшов я на сонце
(«Здра, моя ра»). Те, що вчора, вчора було, сьогодні гра нова! На дворі
панувала тиша. Лише
Сусід мій, звати його Міша, тихо плакав (а-а-а), а я підняв догори вухо. Ліве.
Слухав,
Що на це там скаже мама: «Олежка, ты забыл панаму».
Між іншим, маму слухав я запнувши праве вухо, бо саме у нього і співали москалі
(Ю-ху! В «Yahoo"його шукай!) моє фаміліє Жуйков, я бацаю по струнах (бац!)
Опівночі, коли бріт-поп лежить по своїх трунах, вихожу я на двір та починаю «Ай-Я-Яй»
Подагру без віагри лікую я хіп-хопом, коли навкруги ж*па, називаю її жопой
Сьогодні я у грі, «Костенька, иди домой», а можна він ще почитає…
Тож, завтра я у грі, зустрінемось за грою, зробіть тихіше радіо,
а то там москалі!
(Чпок-к!) Добрий вечір! Прізвище моє Приступа, спокій був порушен грубо.
Тупо заспівали півні
(«Голубая…Бєєє!) У відповідь похавав манкі, опісля сніданку вийшов я на вулицю
О шостій ранку побачив на дверях плаката білого, дебіли два пальцями
тикали-шукали правди
Діставши маміну помаду («Эдик, может быть не надо»),
Я написав — шукайте її в кривді ця голка у яйці в дупі у вівці.
Сусідка Лідка, така собі тітка. Влітку, по стінах фарбою звернулась до міського
голови
Ей, довго ще на радіо будуть лише москалі?
Два, два нулі, один — наступна фаза, блін, живу без криші. Крисі, миші слухають,
як плаче Міша.
Садюга його жінка. Ліда (да-да), сувора така тітка. Як би з мене швидко не
зробили свідка цього кримілалу.
По радіо сказали, що. ru — це рідна Україна. (Чо? Шо?)
Нічого я не маю проти, я так, взагалі, залишаю вас із радіо. Співайте, москалі!

Перевод песни "По радіо співали москалі"

Меня зовут Сидоренко. На этот раз я проснулся в декабре.
Потянулся я, почесал себя за будущее. Пусть знают присутствующие - я им не хило,
Сало-текила, кофе и какао (фу!), знаю я, за что такая удача.
Кожух я надел, натянул шапку на лоб, её я, судя по всему,
буду носить до гроба.
На это каждый раз мама говорит: «Дурак ты, Саша», пятьдесят на пятьдесят, еду я в лифте,
там соседка бьёт соседа.
Звать её Лида. Ни за что, ни про что бьёт, а вообще молчу я на этой стадии и слышно,
как по радио поют москали.
Значится так. Меня зовут Михайлюта (круто), там вам не тут.
Услышав, как тамтамы (бум!)
Проснулся я утром (что?). То есть в двенадцать (а...) в жизни всегда есть место
подвигу,
Так что ура (ура!), дальше - ещё больше. Вышел я на солнце
(«Здравствуй, моя радость»). То, что вчера, вчера было, сегодня новая игра! На дворе
царила тишина. Лишь
Сосед мой, звать его Миша, тихо плакал (а-а-а), а я поднял вверх ухо. Левое.
Слушал,
Что на это скажет мама: «Олежка, ты забыл панаму».
Между прочим, маму слушал я, запнув правое ухо, потому что именно в нём и пели москали
(Ю-ху! В «Yahoo» его ищите!) моя фамилия Жуйков, я бацаю по струнам (бац!)
В полночь, когда брит-поп лежит по своим гробам, выхожу я на двор и начинаю «Ай-Я-Яй»
Подагру без виагры лечу я хип-хопом, когда вокруг жопа, называю её жопой
Сегодня я в игре, «Костенька, иди домой», а может он ещё почитает…
Так что завтра я в игре, встретимся за игрой, сделайте тише радио,
а то там москали!
(Чпок-к!) Добрый вечер! Фамилия моя Приступа, спокойствие было нарушено грубо.
Тупо запели петухи
(«Голубая... Беее!) В ответ похавал манки, после завтрака вышел я на улицу
В шесть утра увидел на дверях плакат белый, дебилы двумя пальцами
тыкали-искали правду
Достав мамину помаду («Эдик, может быть, не надо»),
Я написал - ищите её в кривде, эта иголка в яйце в заднице у овцы.
Соседка Лидка, такая себе тётка. Летом, по стенам краской обратилась к городскому
главе
Эй, долго ещё на радио будут только москали?
Два, два нуля, один - следующая фаза, блин, живу без крика. Крисе, мыши слушают,
как плачет Миша.
Садюга его жена. Лида (да-да), суровая такая тётка. Как бы из меня быстро не
сделали свидетеля этого криминала.
По радио сказали, что .ru - это родная Украина. (Что? Что?)
Ничего я не имею против, я так, вообще, оставляю вас с радио. Пойте, москали!