Виктор Павлик - Все минуло текст песни

Все минуло, рідна, все минуло,
Не жалію я за тим що було,
Бо коханню меж в житті не має,
Той, хто вірно любить – той страждає.
Бо коханню меж в житті не має,
Той, хто вірно любить – той страждає.

А життя так просто не проходить,
Воно б’є, мов джерело землі,
З бистрини несе в моря всі води,
Прохолодою вкрива тепло душі.

Розійшлися дві стежини долі,
Бо любов переросла в неволю.
Залишились туга і надія,
І той біль, що в серці я посіяв.
Залишились туга і надія,
І той біль, що в серці я посіяв.

А життя так просто не проходить,
Воно б’є, мов джерело землі,
З бистрини несе в моря всі води,
Прохолодою вкрива тепло душі.

Не побачимо ми більше зранку,
Як зірниці мріють на світанку.
На чужому горі без розплати
Свого щастя нам не збудувати.
На чужому горі без розплати
Свого щастя нам не збудувати.

А життя так просто не проходить,
Воно б’є, мов джерело землі,
З бистрини несе в моря всі води,
Прохолодою вкрива тепло душі.