Іще два тижні - і запалає
Пожежа сонця у жовтім клені,
Я погляд твій кожен день шукаю,
Твій літній погляд очей зелених.
Ні обіцянок, ні пробачень,
Все сталося само собою,
Слова набули нових значень,
Ми ж не змінилися з тобою.
Я в перший раз не чекаю осінь,
Бо з нею в літо не повернутись,
І вітер грає твоїм волоссям,
А я не можу і доторкнутись.
Ні обіцянок, ні пробачень,
Все сталося само собою,
Слова набули нових значень,
Ми ж не змінилися з тобою.
Ні обіцянок, ні пробачень,
Все сталося само собою,
Слова набули нових значень,
Ми ж не змінилися з тобою.
Хоча б на мить, хоча б на хвилину
Спинити час і тебе серпневу.
Моя біда і твоя провина,
Що наше щастя розтало в небі.
Ні обіцянок, ні пробачень,
Все сталося само собою,
Слова набули нових значень,
Ми ж не змінилися з тобою.
Ні обіцянок, ні пробачень,
Все сталося само собою,
Слова набули нових значень,
Ми ж не змінилися з тобою.
Еще две недели - и загорится
Пожар солнца в желтом клене,
Я каждый день ищу твой взгляд,
Твой летний взгляд зеленых глаз.
Нет обещаний, нет прощений,
Все случилось само собой,
Слова обрели новые значения,
Мы же не изменились друг другу.
Я впервые не жду осень,
Потому что с ней лето не вернется,
И ветер играет твоими волосами,
А я не могу даже прикоснуться.
Нет обещаний, нет прощений,
Все случилось само собой,
Слова обрели новые значения,
Мы же не изменились друг другу.
Нет обещаний, нет прощений,
Все случилось само собой,
Слова обрели новые значения,
Мы же не изменились друг другу.
Хотя бы на мгновение, хотя бы на минуту
Задержать время и тебя августовую.
Моя беда и твоя вина,
Что наше счастье растаяло в небе.
Нет обещаний, нет прощений,
Все случилось само собой,
Слова обрели новые значения,
Мы же не изменились друг другу.
Нет обещаний, нет прощений,
Все случилось само собой,
Слова обрели новые значения,
Мы же не изменились друг другу.
1 | Ти подобаєшся мені |
2 | Город зеленого цвета |
3 | Знайди мене |
4 | Чорнобривці |