Можемо зізнатись, хоч і сором нам:
Ми колись боялись гладити слона,
Ми колись боялись, що в засаді вій,
— Я — щурів кусючих.
— Я — кусючих змій.
А тепер усе інакше, інакше,
Просто, просто, просто навпаки.
А тепер усе інакше, інакше,
Просто, просто, просто навпаки.
А тепер усе інакше, інакше,
Просто, просто, просто навпаки.
Можемо зізнатись щиро і всерйоз:
Ми були маленькі і боялись гроз,
Ми також боялись хижих павуків,
— Я — жінок чарівних.
— Я — чоловіків.
Ми колись боялись, що гріха таїть,
Сам-на-сам лишатись, ну хоча б на мить,
Ми колись боялись гострих почуттів.
— Хоч їх вона хотіла.
— Та і він їх хотів.
Мы можем признаться, хоть и стыдно нам:
Мы когда-то боялись гладить слона,
Мы когда-то боялись, что в засаде вой,
— Я — крыс кусачих.
— Я — кусачих змей.
А теперь всё иначе, иначе,
Просто, просто, просто наоборот.
А теперь всё иначе, иначе,
Просто, просто, просто наоборот.
А теперь всё иначе, иначе,
Просто, просто, просто наоборот.
Мы можем признаться искренне и всерьёз:
Мы были маленькими и боялись гроз,
Мы также боялись хищных пауков,
— Я — женщин обаятельных.
— Я — мужчин.
Мы когда-то боялись, что греха таит,
Оставаться наедине, хоть бы на миг,
Мы когда-то боялись острых чувств.
— Хотя их она хотела.
— Да и он их хотел.
| 1 | Капелюх |
| 2 | Літо назавжди!!! |
| 3 | Поплач |
| 4 | Я йду |
| 5 | Хмари розтануть |
| 6 | Усяке зло пропаще |
| 7 | Тільки ти |
| 8 | Поле азарту |
| 9 | Сон |
| 10 | Дівчина-осінь |