Плаче дівчина в осінньому парку,
Вітер розвіва її волосся.
Вона згадує любов палку,
Зберегти яку їй не вдалося.
Приспів:
Не вірила, що все колись мине.
Що закінчиться вмить чарівна казка.
Все колись мине… дівчина осінь.
Зірки колись зліталися до ніг,
Зорепад стелився по дорозі.
Заблукав серед тисячі доріг,
І по щоках тепер стікають сльози.
Девушка плачет в осеннем парке,
Ветер развевает её волосы.
Она вспоминает пылкую любовь,
Сохранить которую ей не удалось.
Припев:
Не верила, что всё когда-нибудь пройдёт.
Что закончится мгновенно волшебная сказка.
Всё когда-нибудь пройдёт… девушка осень.
Звёзды когда-то падали к ногам,
Звездопад стелился по дороге.
Заблудился среди тысячи дорог,
И по щекам теперь стекают слёзы.
1 | Капелюх |
2 | А тепер усе інакше |
3 | Поплач |
4 | Я йду |
5 | Тільки ти |
6 | Хмари розтануть |
7 | Усяке зло пропаще |
8 | Поле азарту |
9 | Літо назавжди!!! |
10 | Сон |